Революційні віршики

Tatiana Vlasova

Я в такому, бачиш, відрядженні,
Звідки люди приходять незрячими.
Де ведуться якісь перемовини,
Найміцніші коктейлі замовлені.

Тут, забувши про маму з татом,
Називаються гордим птахом,
Полонених ганяють голими,
А для захисту цілять в голови.

Тут калічать і зносять повністю,
Відзначаючи День Соборності,
Викрадають, збивають з ніг,
Поливають водою в сніг.
Тут повітря – із газу вата.
Тут уже почали вбивати

Але, знаєш, тут кожен сяє:
«Переможемо. Обіцяєм».
І з здобутком, безмежно цінним,
Я приїду додому цілим.

Для чого люди вийшли на майдан?
Що їхні сонні душі розбудило?
Розвіявся густий-густий туман,
Що прикривав всю правду так грайливо…
Для чого мерзнем, нащо стоїмо?
Бо хочем Україну ми підняти!
ЇЇ «Європою» ми гордо назвемо
Бо вона гідна статус такий мати.
У всіх містах великих і малих,
У всіх куточках неньки України
Всі люди, всі від юних до старих
Пророчать позитивні й стрімкі зміни.
Тож не сидіть тихенько в стороні,
Не будьте ви до цих подій байдужі!
Бо знайте, ви сьогодні не одні!
А разом ми нестримні й справді дужі!

Мне было как-то параллельно,
Все то о чем кричит толпа,
Быть может это было ленью,
Следить о чем молчит страна!

-"Там на Майдане митингуют!"
А мне то что? Ведь жизнь моя!
-"Попробуй жизнь прожить другую!"
Да ну, вы что! Не дура я!

Но вмиг рассеялся туман,
Когда прозрел самообман!
Когда свои же на своих,
С дубинкой, с силой за двоих!

Когда повсюду кровь и слезы,
Когда людей гоняют газом!
Когда... сквозь этот шум и гам
Звучит наш Гимн, на весь Майдан!

Лишь слыша эти голоса,
Ты понимаешь: "Да, Страна!
Твоей свободе не сгореть!
Пока способны с болью петь!"

М.Волкова

Доборолися, добалакалися,
досварилися, аж гримить.
Україно, чи ти була колись
незалежною, хоч на мить
Від кайданів, що волю сковують?
Від копит, що у душу б'ють?
Від чужих, що тебе скуповують?
І своїх , що тебе продають?

(с) Ліна Костенко

Хто міг подумати, що все так обернеться ?
Що на нашій рідній землі знову кров проллється!
Весь народ кричить : "За вільну Україну !"
А президент сидить тихенько у себе, у кадміні.
Люди вільно хочуть жити, мати право слова,
А його лише турбують гроші та державна змова.
Досить нам сидіть на місці, будемо боротись!
Революція надворі, Україно, ми готові!

Катюша Горобец
Говори про свою любов до неньки,
Говори, не мовчи, кажи хоч щось.
Вставай, не сиди, ти уже не маленький.
Не йди за кимось, не слухай когось.
Час прийшов, прокидайтесь, люди!
Досить ховатись! Досить терпіти!
Народ вже вийшов, народ вже усюди.
Ти ж українець! Щось маєш робити!
Нас не тримають за справжніх людей,
Для них – не народ, для них – ми тварини.
Для них ми німі, без власних ідей,
Встань! Ти ж донька, а ти син Батьківщини!
Досить чекати хорошої долі,
Досить дивитись на нашу ганьбу,
Ми ж хотіли добитися волі,
Так давайте почнемо свою боротьбу!

Артем Євтіхій
Заспівай мені так тихо, як зможеш,
Про тихий куточок в моєму селі,
Мені б так хотілось, хотілося б Боже,
Щоб він не втонув в громадянській війні.
Вогонь в наших душах не згасне, я певен,
Та іскри так і летять врізнобіч,
Аби із садів не зробив він пустелень,
А із душ наших вдень не зробив темну ніч.
Заспівай мені на повні легені,
Як правда не в грошах чи владі, чи силі,
Ми багаті, що степ та зірок повні жмені,
А правда…а правда, вона у людині.
Заспівай мені так тихо, як зможеш,
Про тихий куточок в моєму селі,
Без цирку війни, доктрин та положень.
Про те, як цвіте, той куток навесні.

Євромайдан – це ті чудові люди,
В яких є честь і гордість за народ,
Які не терплять беззаконність всюди,
Це ті, що йдуть за волю у поход.

Яким набридло обкрадання влади,
Знущання, гноблення братів своїх,
Вони повстали правди ради,
Не переб’єте ви всіх їх!!!

Такої щирості, як на майдані,
Ще треба добре пошукать.
А ти лежиш ще на дивані???
Пора уже й тобі вставать!

Руслан Бекерук ©

Ваня Камишний
Революція розростається
Народ без страху в бій йде
Подія швидко розвивається
Козак в кожному з нас живе!
Ідея патріотизму дитині у душу вривавається
Жодний страждань брата тепер не промине!
Все тільке починається...
Не забудемо ми ту кров на майдані,
І витримємоми удари по незагоївшійся рані!
Не складемо ми тепер зброю,
Брати,до бою!

Cor Cordium
Так мало в дальньму кiнцi тонелю свiтла,
а мрiй яскраво-кольровых вкрай замало
i влада ялинкевича й азiрова набридла
пора рiшучiх дiй народу вже настала!!!

http://www.proza.ru/2013/12/01/1108

Повстань, Украiно!

Григорий Божок

За те, що в Європі бажали
Майбутнє своє освящать
Дівчатка і хлопці стояли
Щоб волю свою показать.

З барлоги звірюги Міжгір’я
Накази жорстокі летять,
Цинізм і тваринне насилля
Студенти Майдану терплять.

Тупа і безжальна твердиня
Меча на дітей підняла,
Повстань й покарай, Україно,
Змети це «ісчадіє зла»!

Згадай як завжди повставала,
Звитягу козацьку згадай
Як душу і тіло ти клала
За волю і рідний наш край.

Не битва сьогодні потрібна,
А мирна народна хода,
Бо практика в неї негідна –
Омана, руїна й біда.

Бандитів й злодіїв - на нари,
І скрізь усім рівний закон,
Офшорні закрити канали,
Чиновний забрать пансіон.

Ганьба і прокляття тирану,
Що меч на народ свій підняв,
Хай славиться велич Майдану
В досягненні волі і прав!
30.11. 2013р., Київ

Ярослав Яніцький
Гордість проймає до самих кісток
За націю нашу, таку волелюбну.
Довгий, життя нам піднесло урок,
Та пройдений шлях ми не забудем.

Поталанило ж нам жити в часи
Розквіту духу своєго нороду
Й свіддками бути тієі краси
Зібраності украінського роду.

Тисячі щирих, гарячих сердець
Бились в єдиному ритмі надіі.
Близько вже випробування кінець
Який ми породжуєм в нашій вірі.

Предки нам передали особливість,
Що відродила великий народ.
Всі підхопили маленьку можливість
І з неі зробили переворот.

В землю закинуте було зерно,
Та поміж нього була і полова.
Через віки усе те проросло
І нині врожай ми очищуєм словом.

Кров не даремно рікою текла
І сльози не марно траву орошали.
Нація волею нині взяла
Те, за що наші батьки воювали.

Україна - сильна держава!
І буде такою до самого кінця!
Влада довела її до руйнування,
до політичного глухого кута.

Де Ви бачили,щоб били наших жінок?
Це ганьба! Позор беркуту та нашій владі
Це самий низжчий чоловічий вчинок..крок.
Вчиняти зі своїми так,немов з ворогами!

Яник!Ти повинен був жопу рвати за для свого народу.
Але чомусь це робиш зовсім не ти!
Запам'ятай!Українці - сильний народ!
І ми будемо йти до кінця!До своєї мети!

І ми вступимо в Євросоюз!!!
Чуєш?!Адже ми не одні!
Нас підтримують й інші країни!
А одже ми зможемо!А тебе -на ножі!

Революцію розпочато на Євромайдані
Тож кому не всеодно,приєднуйтесь до нас.
Господь з нами,Янгол за плечами.
Та перемога буде за нами!Настав наш час.

Корнієнко Даша ©

Аня Большакова
Ми українці, ми є сила,
Наш дух нікому нездолать.
Весь час ця влада нас морила
І намагалась підкорять.

Та ми не стали на коліна,
Не опустили своїх рук,
Бо нас єднае Україна
І в грудях серця вільний стук!

Коли кати все це збагнули,
Віддали "звірям" свій наказ,
Пролити кров, щоб ми забули
Про нашу волю в той же час.

Та ми не зламні, ми єдині,
Вождів зженемо внікуди,
Навіки слава Україні
Героям слава назавжди!

Повстань Україна

Повстань Вкраїно!Схаменися!
Не дай закони потурать.
Злочинній силі не корися,
Застав народ свій поважать!

Повстань Вкраїно!Маєш знати!
Здобутим треба дорожить.
Відповідальність треба мати,
Надію й правду боронить!

Повстань Вкраїно!Треба встати!
В бій за права свої піти.
Свавіллю влади відсіч дати,
Честь і свободу зберегти!

Повстань Вкраїно!Годі спати!
Настала вирішальна мить.
Чи знову в кайданах страждатиж
Чи вільною між вільних жить!

Кіндрат Корінь©

Нащадкам славного народу.

Подивіться на Вкраїну -
не життя а лихо,
Де раніш лунали співи -
Як в могилі тихо.

Сонце раптом спохмурніло
Небо посіріло,
Лиш "МАЖОРИ" процвітають,
А люди змарніли.

Щодня села вимирають,
Наче пошість косить,
Круки ж крила розправляють
І біду розносять.

Кажуть людям: "Ви ледачі
Хапайте лопати,
Всі трудіться, не лініться,
Харчі здобувати

І при цім в казну нисіте
Збори та податки,
Та мовчіть і не питайте
Звідки в панства статки".

Де поділися народні
Заводи, колгоспи,
І від кіль прийшла ця нечість
Люта мов короста?

Як так сталось, що немає
Заможного люду,
Лише влада олігархів
І злидні повсюду?

З яких пір кумами стали
Судді і бандити,
Хто "ТІТУШОК" покриває
Нагло і відкрито?

І чи є межа блюзнірству,
Підлості й жадобі,
Де беруться хижі звірі,
У людскій подобі?

Без вени хапають, садять,
Бізнес відбирають.
Мов в кріпаччину мордують,
Проти хто - вбивають!

Бузувіри у погонах
Ще й дівчат катують,
Кров і сльози проливають:
Над дітьми лютують...

Хто зуміє це спинити?
Хто поверне долю?
Знищить круків і бандитів,
Дасть народу волю?

Ні, ніхто до нас не прийде,
Волю дарувати,
Всім разом потрібно встати
Правду здобувати!!!

Якщо й далі будем жити
"Моя хата скраю"
То ніколи нам не бачить
Замість пекла раю!

Бробудіться браття! Встаньте!
Порвіте кайдани!
Твердо й мужньо всі виходьте
Разом на майдани!!!

Єдність - наша міць і сила!
Разом - за свободу!
Памятайте - ви нащадки
Славного НАРОДУ!!!

СЛАВА УКРАЇНІ!!!

Кіндрат Корінь©

Війна.
Я їду мамо, на кордони Криму.
Не плач, а просто мовчки відпусти.
Я їду захищати Україну,
Заради тебе, батька і сестри,

Пусти, матусю, серцем я з народом,
Хто ж як не ми, повинні йти в передовій,
Я буду жити, адже буду з Богом,
І памятати буду, голос ніжний твій,

Ми окупантів лютих проженемо,
І буде щастя, мамо, як колись,
І землі наші повернемо,
Ти тільки жди, прошу мене, дождись,

Коли ж не повернусь, ти не хвилюйся,
Постав за мене свічку, помолись,
І матір'ю героя буть готуйся,
Пишайся, і ніколи не журись.